- відрізняти
- матем. отлича́ть
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
відрізняти
Смотреть что такое "відрізняти" в других словарях:
зняти — див. знімати … Український тлумачний словник
зняти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вирізняти — я/ю, я/єш, недок., ви/різнити, ню, ниш, док., перех. Виокремлювати кого , що небудь, робити помітним серед інших. || Розрізняти, помічати за якими небудь ознаками … Український тлумачний словник
відрізняти — і заст. відріжня/ти, я/ю, я/єш, недок., відрізни/ти, ню/, ни/ш, док., перех. 1) Вирізняти, розпізнавати кого , що небудь серед інших за якимись ознаками. 2) тільки недок. Робити кого , що небудь несхожим на інших якимись рисами, ознаками. 3)… … Український тлумачний словник
розрізняти — I я/ю, я/єш і розрі/знювати, юю, юєш, недок., розрізни/ти, ню/, ни/ш, док., перех. і без додатка. 1) Сприймати, розпізнавати що небудь органами відчуттів. || Визначати, відрізняти за якимись ознаками. 2) Встановлювати за певними особливостями,… … Український тлумачний словник
відрізняти — 1) = відрізнити (бачити кого / що н. у його відмінностях від інших, помічати за якимись ознаками), розпізнавати, розпізнати, розрізняти, розрізнювати, різнити, розрізнити 2) (робити кого / що н. несхожим на інших якимись рисами, ознаками),… … Словник синонімів української мови
розрізняти — [розр із( )н’а/тие] н а/йу, н а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
вирізняти — вирізнити (зосереджувати увагу на комусь / чомусь, робити помітним серед інших); увиразнювати, увиразнити (робити виразнішим, підкреслювати), випинати, випнути, виокремлювати, виокремити; відтінювати, відтіняти, відтінити (робити помітнішим,… … Словник синонімів української мови
вирізняти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відрізняти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
одрізняти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
